Пам'ятка для виїжджаючих за кордон
28.03.2014
Розроблена ?головним позаштатним епідеміологом Департаменту ОЗ ЛОДА
Щоб провести короткий час чарівної подорожі за кордон з користю, насолодитись повноцінним відпочинком, покращити здоров?я, слід заздалегідь попіклуватись про його безпеку.
Ключовими факторами, що визначають ступінь ризику для туристів при поїздках до різних країн світу є: місце, тривалість, мета поїздки, а також побутові умови та гігієна харчування. В залежності від цього приймається рішення стосовно необхідності вакцинації чи проведення профілактичних заходів.
Проведення профілактичних заходів (прийом протималярійних препаратів, проведення щеплень, дотримання правил особистої гігієни тощо) є запорукою Вашого безпечного відпочинку в екзотичних країнах.
Кожна держава має свої вимоги до осіб, що в?їжджають на територію, стосовно попередження завозу та розповсюдження інфекційних та паразитарних захворювань. Більш детально ознайомитись з вимогами щодо в?їзду можна в посольствах цих країн, у лікаря, який оформляє довідки про стан здоров?я перед виїздом за кордон, туристичних агентств.
Туристичні агентства, інші організації, які відправляють туристів та співробітників до ендемічних країн, повинні інформувати про епідемічну ситуацію в країні виїзду, можливий ризик зараження інфекційними захворюваннями та заходи профілактики.
Слід знати, що на сьогодні на території окремих континентів можна заразитися небезпечними для здоров?я людини захворюваннями:
?
Захворювання, які ?характерні для територій і держав світу
?
|
Європа та Азія |
|
|
Західна Європа |
Кишкові інфекції. Гепатит В. Сказ. Кліщовий енцефаліт. |
|
Близький Схід ? |
Холера (Іран, Ірак). Кишкові паразитози. Кишкові інфекції. Гепатити А та В. Бактеріальні захворювання від укусів комах. Малярія. |
|
Східна Європа ? |
Дифтерія (Росія, Україна, Таджикистан). Кишкові інфекції. Гепатит А. Бактеріальні захворювання від укусів комах. Паразитози. Малярія. Сказ. Кліщовий енцефаліт. |
|
Індійській субконтинент ? |
Кишкові паразитози. Холера (Індія, Бутан, Непал). Кишкові інфекції. Вірусні інфекції від укусів комах. Гепатити А та В. Японській енцефаліт. Малярія. Паразитози. Поліомієліт. Сказ. Черевний тиф. |
|
Східна? Азія ? |
Холера (Афганістан, Китай). Кишкові паразитози. Кишкові інфекції. Вірусні інфекції від укусів комах. Гепатити А та В. Малярія. Енцефаліти. Паразитози. Поліомієліт. Сказ. Черевний тиф. |
|
Південно?Східна Азія ? |
Холера (Камбоджа, Лаос, М?янма, В?єтнам, Філіппіни, Сінгапур). Кишкові паразитози. Кишкові інфекції. Вірусні інфекції від укусів комах (особливо В?єтнам, Малайзія). Чума (В?єтнам). Гепатити А та В. Японській енцефаліт. Малярія. Паразитози. Поліомієліт. Сказ (особливо Камбоджа). Черевний тиф. ? |
|
Америка |
|
|
Північна Америка |
Лихоманка Денге |
|
Країни Карибського моря ? |
Холера. Кишкові захворювання. Лихоманка Денге (Мартініка). Жовта гарячка. Гепатити А та В. Малярія (Гаїті, Домініканська Республіка).Паразитози. Сказ. Черевний тиф (особливо Гаїті ). |
|
Середня Америка ? |
Холера (Сальвадор, Гватемала, Нікарагуа). Кишкові інфекції. Жовта гарячка.Гепатити А та В.Малярія Паразитози. Сказ. Черевний тиф (особливо Мексика). |
|
Тропічна Південна Америка ? |
Холера (Бразилія, Еквадор, Перу, Венесуела). Кишкові інфекції. Вірусна інфекція від укусів комах. Лихоманка Денге (Мартініка). Жовта гарячка (Болівія Бразилія, Колумбія, Еквадор, Перу, Фр. Гвіана, Венесуела). Чума (Болівія, Бразилія, Еквадор, Перу). Гепатити А та В. Малярія. Паразитози. Сказ.Черевний тиф. |
|
Центральні регіони Південної Америки |
Кишкові інфекції. Гепатит А. Паразитози. Сказ. Черевний тиф. |
|
Африка |
|
|
Північна Африка ? |
Кишкові паразитози. Кишкові інфекції. Гепатити А та В. Малярія. Менінгококова інфекція.Менінгіт.Паразитози.Сказ. Черевний тиф. |
|
Західна Африка ? |
Жовта гарячка (Камерун, Гамбія, Гана, Гвінея, Нігерія, Ліберія, Сьєрра-Леоне, Бенін, Буркіна Фасо, Кот-д?Івуар). Холера (Бенін, Буркіна Фасо, Камерун, Чад, Кот-д?Івуар, Гана, Гвінея, Ліберія, Мавританія, Нігерія, Нігер, Сьєрра-Леоне). Гепатити А та В. Малярія. Менінгококова інфекція. Менінгіт. Паразитози. Сонна хвороба. Сказ. Черевний тиф. |
|
Східна Африка |
Менінгококова інфекція.Менінгіт (Бурунді, Кенія, Танзанія).Холера (Бурунді, Джібуті, Малаві, Мадагаскар, Мозамбік, Руанда, Свазіленд, Сомалі, Гвінея - Бісау, Кабо?Верде, Сенегал, Коморські острови, Зімбабве). Кишкові інфекції. Вірусна інфекція від укусів комах. Жовта гарячка. Гепатити А та В. Малярія. Паразитози. Чума (Мадагаскар, Танзанія, Уганда, Мозамбік, Зімбабве, Малаві). Поліомієліт. Сонна хвороба. Сказ. Черевний тиф. |
|
Центральна Африка ? |
Вірус Ебола (Заїр). Холера (Ангола, Кенія, Сан-Томе і Принсіпі, Танзанія, Того, Уганда, Конго, ЦАР, Замбія). Кишкові паразитози. Кишкові інфекції. Жовта гарячка (Ангола, Судан, Габон, Конго). Гепатити А та В. Чума (Конго, Замбія, Намібія). Внутріклітинна інфекція від укусів піщаної мухи. Малярія. Менінгококова інфекція. Менінгіт (Кенія, Північна Танзанія). Паразитози. Віспа. Сонна хвороба. Сказ. Черевний тиф. |
|
Південна Африка ? |
Холера (Південна Африка). Кишкові паразитози. Кишкові інфекції. Жовта гарячка. Гепатити А та В. Малярія. Паразитози. Сказ. Черевний тиф. |
|
Австралія та Океанія ? |
Кишкові інфекції. Вірусні інфекції від укусів комах (крім Нової Зеландії). Гепатити А та В. Вірусні інфекції від укусів кліщів (Австралія). Малярія (Папуа-Нова Гвінея, Соломонові острови). Паразитози (Південна Океанія). Черевний тиф (Папуа-Нова Гвінея). |
?
Всесвітня організація охорони здоров?я (ВООЗ) особливу увагу мандрівників звертає на жовту лихоманку і малярію.
Жовта гарячка ? інфекційне захворювання вірусної етіології. Хвороба поширена в спекотних країнах Африки, Південної і Центральної Америки, має специфічні природно-географічні умови і є характерним для даної місцевості (ендемічним) захворюванням.
Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров?я створено реєстр держав, які є ендемічними щодо жовтої гарячки (додаток 1).
Природна сприйнятливість людей до жовтої гарячки висока. Захворювання починається гостро, температура тіла за 1-2 дні піднімається до 39-400С. Хвороба характеризується двофазовим перебігом, вираженою інтоксикацією, геморагічним синдромом, ураженням нирок і печінки. Захворювання у нещеплених осіб перебігає у тяжкій формі з летальністю до 25-40%. Специфічне лікування відсутнє.
Резервуаром і джерелом вірусу жовтої гарячки, головним чином, є мавпи та людина. Вірус передається від мавпи та людини комарами Aedes aegypt. Мандрівники знаходяться під ризиком зараження в усіх зонах, нбезпечних з жовтої гарячки.
Профілактична вакцинація проти жовтої гарячки осіб, що виїжджають до небезпечних територій, є єдиним і найбільш надійним засобом попередження захворювання. Імунітет після введення вакцини виробляється через 10 днів і триває протягом 10 років.
Щеплення проти жовтої гарячки проводяться з 9-ти місячного віку при відсутності протипоказань, за 10 днів до в?їзду в країну, що є небезпечною з жовтої гарячки. Попередньо проводиться медичний огляд пацієнта з метою встановлення можливості проведення вакцинації та попередження можливих ускладнень. Після щеплення видається Сертифікат міжнародного зразку. Ревакцинація, при необхідності, проводиться через 10 років після вакцинації.
Від громадян, які виїжджають до небезпечних з жовтої гарячки країн, згідно Міжнародних медико-санітарних правил (Стаття 36), вимагається вакцинація проти жовтої гарячки і наявність Сертифікату міжнародного зразку для в?їзду в зазначені країни.
ВООЗ наголошує, що вакцинація проти жовтої гарячки переслідує 2 мети:
1. Попередження міжнародного поширення інфекції шляхом захисту території країн від ризику завозу та поширення вірусу. Ряд країн вимагає наявності міжнародного сертифікату про щеплення (додаток 1).
2. Персональний захист здоров?я та життя мандрівників.
Акцентуємо увагу на необхідності та важливості вакцинації проти жовтої гарячки при виїзді до ендемічних країн. Перелік кабінетів щеплень, в яких проводиться вакцинація проти жовтої гарячки в м. Києві додається (додаток 2).
Не менш небезпечною для туристів є малярія, яка зустрічається більш, ніж в 100 країнах світу (додаток 3). Ендемічні з малярії країни відвідують щороку понад 125 млн. туристів. Багато з них хворіють на малярію під час відвідування цих країн, ще близько 10000 - після повернення додому.
За рекомендаціями ВООЗ, протималярійні препарати з метою особистої профілактики починають приймати за один тиждень до виїзду, протягом всього терміну перебування на ендемічній території та 4 тижні після повернення (один раз на тиждень).
Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів.
Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Можна звернутись до дільничного лікаря, лікаря ? інфекціоніста лікувально - профілактичного закладу за місцем проживання, кабінетів щеплень.
Слід суворо дотримуватись дозування препарату відповідно до інструкції, особливо це стосується дітей. Препарати необхідно приймати під час їжі і запивати великою кількістю води.
В Україні, за інформацією Міністерства охорони здоров?я, зареєстровані такі протималярійні препарати: делагіл, іммард, плаквеніл, ларімеф, мефлахін, ларіам, які можна придбати в аптечній мережі.
За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби.
Особливо рекомендуємо уникати поїздок в ендемічні з малярії країни без особливої потреби вагітним жінкам та маленьким дітям.
Слід уникати укусів комах, комарів, кліщів, користуючись для цього репелентами (речовинами, що відлякують комах), наносячи їх на відкриті ділянки тіла і на одяг. Застосовувати засоби для відлякування комах слід в суворій відповідності з рекомендаціями виробника, особливо по відношенню до дітей. Крім того, для захисту від комах, перебуваючи в "тропіках", можна користуватись протимоскітними сітками.
Дотримання елементарних заходів щодо вживання чистої питної (кип?яченої чи бутильованої) води та продуктів харчування, заходів особистої гігієни, в т.ч. миття рук перед вживанням їжі, дозволяє попередити зараження на холеру, кишкові паразитози. Купуючи місцеві овочі та фрукти на ринках ретельно мийте їх чистою водою.
Вакцинація проти холери рекомендується особам з підвищеним ризиком до даної хвороби (в першу чергу медичним працівникам та робітникам служб надзвичайних ситуацій), особливо у разі виїзду до Індії, Бангладеш, які є традиційними ендемічними вогнищами хвороби.
З метою профілактики інших паразитозів, не слід купатися в прісних водоймах, прати, ходити без взуття, не вживати блюда із ?заморських продуктів?, що не пройшли кулінарної обробки.
З метою особистого захисту у разі виїзду за кордон бажано бути щепленим проти дифтерії, правця, кору, поліомієліту, епідпаротиту, краснухи, гемофільної інфекції.
Подорожі в регіони з поганими побутовими умовами, низьким рівнем санітарії та гігієни, відсутністю медичного обслуговування, в т.ч. одноразового медичного інструментарію, де відсутня чиста питна вода, можуть представляти серйозний ризик для здоров?я. У таких випадках перед виїздом до цих країн з метою запобігання черевного тифу, вірусного гепатиту А і В рекомендується проводити щеплення проти цих інфекційних хвороб.
Слід пам?ятати, що ризиком для туристів при поїздках до будь-якої країни є зараження на ВІЛ/СНІД та інші хвороби, що передаються статевим шляхом. Тому, необхідно користуватися засобами особистого захисту та уникати незахищених статевих контактів.
У разі захворювання, будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід звернутись до лікаря, повідомивши його про виїзд до ендемічної країни протягом останніх трьох років, та виконувати всі його рекомендації.
Ваша обізнаність в питаннях профілактики інфекційних захворювань є запорукою безпечного відпочинку.
?
Головний епідеміолог ДОЗ ЛОДА ????????????????????????????? Н. Тімко
?